Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

"Головне не зупинятися - і далі прагнути змін": Що об'єднує Схід і Захід та чому українці розчарувалися після Майдану (відео)


"Головне не зупинятися - і далі прагнути змін": Що об'єднує Схід і Захід та чому українці розчарувалися після Майдану (відео)

Усі вони — тодішні лідери протестів — тепер при владі. Українці їздять до Європи без віз. Радянські назви вулиць українізують, в ефірах телебачення і радіо звучить більше української. Російські соцмережі і сайти заблоковані. А майбутнє українці бачать у ЄС і НАТО. Усе це – лише частина змін, які відбулися завдяки Революції Гідності. Однак перезавантаження влади знову не відбулося, передають Патріоти України з посиланням на 24 канал.

«Що стосується розчарування, то очевидно, що воно було і дуже сильним. І з кожним роком воно посилювалося перш за все тому, що не була реалізована одна з цілей Майдану — це боротьба з корупцією. У нас олігархічно-кланова система. Політика є лише надбудовою над цією системою. Поки ми не змінимо економічну систему, у нас не зміниться політична система, а будуть змінюватися лише обличчя», – сказала соціолог, керівниця фонду Демократичні ініціативи Ірина Бекешкіна.

Розчарування – спільна риса українських революції сторічної давності і новітньої історії. Людям здається, усі зусилля і навіть смерті так і не призвели до швидких й очікуваних змін. «У світі немає таких прикладів, що було дуже кепсько, відбулася революція і все стало прекрасно. Ці тимчасові збурення – це частинка дуже тривалої і постійної еволюції фактично», – заявив політичний психолог Вадим Васютинський

Помаранчева революція відстояла право на чесні вибори. Завдяки останнім подіям на Майдані Україна обрала шлях на Захід. Ми не можемо спрогнозувати, хто переможе на виборах, а це ключовий показник демократії, каже історик Ярослав Грицак. Однак радить не поспішати із висновками, бо зміни настануть за кілька десятиліть після цих подій. «Революція відбулася, а політичний клас не змінився. Клас, як ми бачимо, пов’язаний зі зміною молоді, зміною поколінь. Мусить прийти покоління, яке має інші цінності, яке може оформити політичні проекти і мати політичну волю, аби змінювати цю країну. Добра новина – ми маємо це покоління. погана новина – це покоління ніяк не може дати собі ради», – наголосив історик Ярослав Грицак.

Такі люди виросли в 2000-ні роки у часи відносно стабільної економіки. Це молоді жителі великих міст – Києва, Львова, Харкова, Одеси, Дніпра і навіть Донецька. Але вони відчувають відразу до політики – не ходять на вибори, і не готові брати на себе відповідальність за зміну влади. І лише нарікають на політиків – це і об’єднує Схід і Захід України. А відповідальність за державу все ж мають брати на себе самі громадяни. І після Майдану дедалі більше людей це усвідомлюють. «Це така радянська посттоталітарна традиція — владу треба любити. До влади треба ставитися як до найманих працівників. Ми їх вибрали. щоб вони виконували певні функції. І в цьому розумінні наше суспільство вже обігнало Росію і Білорусь», – додав Васютинський.

Крім того, для успіху України є всі геополітичні умови і підтримка Заходу. І для перезавантаження влади потрібні дві реформи – виборчого права і судочинства, з якими влада не спішить.

Чи скоро українці знову вийдуть на вулиці з масштабними протестами – прогнозувати складно. «Зараз революції трапляються частіше, ніж ми думаємо. І друге, що показує статистика, більше революцій зазанає поразок, ніж перемог. Нсправді переможних революцій є дуже і дуже мало», – сказав Грицак.

Тож для України головне не зупинятися — і далі прагнути змін.