Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

ПОЗНАНЬ. ЧИМЧИКУЮ СОБІ ПІСЛЯ КОНЦЕРТУ. БІЛЯ МЕНЕ РОЗМОВЛЯЮТЬ ДВІ МОЛОДІ ЖІНКИ, ПОЛЬКА ТА ГРОМАДЯНКА УКРАЇНИ..


ПОЗНАНЬ. ЧИМЧИКУЮ СОБІ ПІСЛЯ КОНЦЕРТУ. БІЛЯ МЕНЕ РОЗМОВЛЯЮТЬ ДВІ МОЛОДІ ЖІНКИ, ПОЛЬКА ТА ГРОМАДЯНКА УКРАЇНИ..

Познань, чимчикую собі після концерту, зупинився на червоному світлі, біля мене розмовляють дві молоді жінки, полька та громадянка України. Розмовляють польською мовою.

Пише https://prefiksblog.co.ua

Полька каже, що її чоловік працює з самими українцями і наразі розмовляють на мигах, але мабуть йому доведеться вивчити українську мову.

Громадянка України відповідає: або російську, я наприклад розмовляю російською.

Полька здивовано питає: Як то? Як так сталося?

Вузькорота: Ну, у мене вдома ми розмовляємо російською, у школі все було українською, так склалося. Я маю дві рідні мови.

Полька: Як файно, цікаво! У нас так немає, шкода.

Я НА МИТЬ ЗАВМЕР! І ВИБУХНУВ!

Кажу до польки: 

– Через тиждень святкуємо сто років незалежності, а ви шкодуєте, що нас німці не онімечили і росіяни не зросійщили? Бо тоді ви би могли всім городити, що маєте дві рідні мови? Що ви морозите?

Польці відібрало мову.

– Чого ви втручаєтеся до нашої розмови?

– Я ж її чую! І не маю бажання слухати таких ідіотизмів у себе в країні!

Вузькорота відкрила рота:

– Але це не ваша справа.

Зелене світло, я рвонув уперед і ще кинув росіянці: 

– Мовчи, хамове плем’я!

Як довго ще ця шушваль буде сюди приїжджати і робити молодим полякам воду з мозків своїми радянськими ідіотизмами???

Przemysław Lis Markiewicz